«СТОП булінг»

  Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Прикметною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.
Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім’ях.
Зазвичай об’єктом знущань (жертвою) булінгу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність.  

Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями.

Психологами було розроблено кілька порад для них

Як впоратися з ситуацією самостійно

Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

·         Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

·         Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

·         Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.

·         Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Рекомендації класному керівнику

для профілактики булінгу в класі

  • Варто з самого першого дня припинити будь-які глузування однокласників над невдачами інших однокласників.
  • Якщо з будь-яких причин репутація дитини зіпсована, то варто дати їй можливість підвищити власний авторитет перед однокласниками, доручивши посильну справу.
  • Варто припиняти будь-які особисті зневажливі зауваження одних дітей до інших.
  • Організовувати для згуртування класного колективу спільні поїздки, свята, виховні заходи.
  • Необхідно дати можливість найбільш активним учням класу проявляти себе та самостверджуватися завдяки своїм вмінням та талантам, а не завдяки приниження інших.
  • Не варто порівнювати роботи учнів та отримані за них бали публічно. Краще обговорювати певні помилки чи недопрацювання індивідуально з кожним.

Поради батькам

 для надання допомоги дитині при булінгу в школі

Тиждень продидії булінгу в Рівненському НВК «Колегіум»

  1. Якщо дитина повідомляє вам про те, що вона або ще хтось піддається булінгу – підтримайте її, похваліть дитину за те, що вона розповіла вам про це.
  2. Зберігайте спокій. На цьому етапі почуття та емоції дитини мають бути на першому місці. Вислухайте свою дитину, не впадаючи в гнів та розпач.
  3. Запевніть свою дитину, що це не її провина. Це не означає, що він/вона слабкий/-ка, а той, хто кривдить – сильний/-на. Поговоріть з дитиною як поводитися впевнено, навіть якщо він/вона цього не відчуває.
  4. Детально та спокійно поговоріть з дитиною про суть принижень, які відбуваються у школі. З’ясуйте, хто є головними кривдниками, уточніть точний час та місце вчинення таких дій. Якщо приниження відбуваються під час уроків – з’ясувати хто є вчителем та чи відомо йому про подібні випадки.
  5. Розкажіть дитині, що ви плануєте робити задля її/його захисту. Буде краще, якщо ви попередите про намір зустрітися з вчителем/-кою або директором/-кою. Головне – не травмувати і не залякати дитину ще більше.
  6. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися у разі цькування (шкільний психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
  7. Скажіть дитині про те, що ви розумієте її і зробите так, щоб їй більше не загрожувала небезпека. Дитина відчуватиме  вашу підтримку, захист, що дасть можливість довіряти вам і в майбутньому підтримувати довірливі відносини.
  8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо вона запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
  10. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  11. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
  12. Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати свою поведінку.

Батькам та педагогам –

 «Як запобігти булінгу?»

Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, як тільки ви побачили або дізналися про булінг:

  1. Негайно втручайтесь та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.
  2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми. Краще вести розмову наодинці, або в малих групах.
  3. Уникайте слів жертва чи агресор — це призводить до стигматизації.
  4. Не намагайтеся ставати на чийсь бік або викликати відчуття провини до того, хто потерпає від булінгу. Так ви закріплюєте поведінку жертви.
  5. Пояснюйте, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити.
  6. Не вимагайте публічних вибачень. Це може загострити ситуацію.
  7. Допоможіть дітям зрозуміти, що таке булінг і як протистояти йому безпечно.
  8. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про школу, розумійте їхні проблеми.
  9. Заохочуйте дітей робити те, що вони люблять. Інтереси і хобі можуть підвищити довіру, допомогти дітям здружитися і попередити схильність до булінгу.
  10. Показуйте приклад ставлення до інших із добротою та повагою.

Порадник «СТОП-Булінг»

ЩОБ ВБЕРЕГТИСЬ ВІД НАСИЛЬСТВА

  • Попереджай батьків, куди, з ким ідеш і коли повернешся.
  • Не заходь у підвали, підсобні приміщення, у машини.
  • Якщо ти десь затримався, передзвони батькам, попроси, щоб тебе зустріли.
  • Постарайся, щоб твій маршрут проходив не через ліс, парк.
  • Якщо тобі здалося, що тебе хтось переслідує, перейди на іншу сторону, зайди в магазин, звернись до дорослих.
  • Якщо тебе зупинили і попросили показати дорогу, постарайся пояснити на словах, не сідаючи у машину.
  • Якщо незнайома людина відрекомендувалась другом твоїх батьків, не спіши запрошувати її додому, попроси зачекати їх приходу на вулиці.
  • Якщо при вході у під’їзд ти помітив незнайомців, зачекай, доки хто-небудь із сусідів не ввійде разом з тобою. Не входь в ліфт разом з незнайомими тобі людьми.
  • Уникай ситуацій, які можуть призвести до насильства.
  • Говори спокійно і впевнено.
  • Дай агресору можливість зупинитися.
  • Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!
  • Не прагни помсти ворогам. Вмій просити пробачення.
  • Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва!
  • У будь якій конфліктній ситуації звертайся за допомогою до вчителів, старших учнів, психолога, адміністрації школи або батьків. Проконсультуйся з шкільним психологом, щоб повернути впевненість у власних силах і зрозуміти, що робити далі.

 З метою запобігання явища булінгу   в колегіумі 16-20.09.2019 року було проведено серію бесід з елементами тренінгу для учнів 5-8 класів.

Учні разом із соціальним педагогом Яковлевою К. та класними керівниками навчали колегіантів тому, як протистояти фактам булінгу, знайомили учнів із інформацією про відповідальність, що передбачена за булінг .

Учні дізналися, які дії можна кваліфікувати як булінг, його ознаки. Кожна дитина для себе напрацювала алгоритм дій при спостереженні явища булінгу та механізм самозахисту.

Затверджую

Директор НВК “Колегіум”

П.І.Куделя

30.08.2019р.

План

Рівненського НВК «Колегіум»

з проведення заходів щодо протидії булінгу

2019-2020 навчальний рік

№ з/п Назва заходу Дата проведення Задіяні
1 Тиждень з протидії булінгу: бесіди з елементами тренінгу «Як протистояти булінгу?»;бесіда з елементами тренінгу «Булінг. Відповідальність за вчинки»;тематичні години спілкування «Стоп булінг!» 16-20.09.2019 5, 8 класи                 3-11 класи
2 Тематичне консультування для батьків «Дитячий булінг:реалії та небезпеки» Жовтень 2019 Психологічна служба
3 Тренінг з безпечної поведінки (6 кл.) 22.11.2019 6 класи
4 Зустріч з представником відділу ювенальної поліції Лебедем Р.В. з теми «Булінг і його наслідки» 22.11.2019 7-11 класи
5 Випуск колажів «Молодь проти агресії та насильства» Листопад 2019 5-11 класи
6 Батьківські збори з теми «Як убезпечити дитину від насилля?» 11-12.12.2019 Психологічна служба
7 Психологічні тренінги  «Конфлікти та їх розв’язання» 12-13.12.2019 7-11 класи
8 Година духовно-морального  виховання «Норми поведінки і я» 24-28.02.2020 1-11 класи
9 Розробка пам’яток «Булінг: попередження» Березень 2020 8-11 класи

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр “173” доповнити цифрами “1734“;

2) доповнити статтею 1734 такого змісту:

Стаття 1734. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, –

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, –

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку”;

3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами “крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1734 цього Кодексу”;

4) статтю 221 після цифр “173-1732” доповнити цифрами “1734“;

5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр “173-1732” доповнити цифрами “1734“.

2. У Законі України “Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 31 такого змісту:

“31) булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого”;

2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу”.

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

“забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти”.

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

“правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)”.

У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;

5) у статті 53:

у частині першій:

абзац десятий після слів “форм насильства та експлуатації” доповнити словами “булінгу (цькування)”;

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)”.

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий – сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим – вісімнадцятим;

частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:

“повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб”;

6) у статті 54:

частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:

“захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю”;

частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:

“повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)”;

7) у статті 55:

у частині другій:

абзац восьмий після слів “закладу освіти” доповнити словами “у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про”;

доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:

“подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

“сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти”;

8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

“з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;

узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти”.

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий – двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим – двадцять восьмим;

9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

“сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”.

У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;

10) у статті 66:

частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

“сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”.

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”.

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

“випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником”;

12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:

“здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)”.

У зв’язку з цим абзаци четвертий – восьмий вважати відповідно абзацами шостим – десятим;

13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:

“2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України                                                                                                    П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

18 грудня 2018 року

№ 2657-VIII

Механізм взаємодії учасників освітнього

процесу у разі виявлення випадку булінгу дітей та порядок реагування

 на доведені випадки булінгу

За дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх у навчальному закладі відповідальність несе директор закладу.

 У Рівненському НВК «Колегіум»  проведено оцінювання  приміщень (роздягалень, туалетних кімнат, їдальні, коридорів) та шкільного подвір’я на предмет небезпеки.

У закладі введено посилений контроль за чергуванням учителів на перервах. Адже учні всіх вікових категорій не повинні залишатися без нагляду дорослих.

Алгоритм дій учителя у разі виявлення випадку

булінгу над дитиною

У випадках, коли учитель має підозри або став свідком здійснення булінгу ( з боку однолітків,  працівників навчального закладу або інших осіб), здійснює такі дії:

  • повідомляє про факт булінгу в усній чи письмовій формі адміністрацію колегіуму;
  •  повідомляє про випадок булінгу психологічну службу закладу;
  • повідомляє про факт булінгу (цькування) батьків дитини, яку булять, та батьків дитини-булера.

Алгоритм дій адміністрації навчального закладу у разі

отримання повідомлення про факт булінгу у закладі

У разі звернення дитини, її батьків (осіб, які їх замінюють) або працівника навчального закладу до представника адміністрації навчального закладу щодо булінг алгоритм дій представника адміністрації закладу наступний:

  •  якщо звернення (повідомлення) усне, допомогти заявникам оформити це повідомлення письмово. Заява має бути оформлена належним чином, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» (має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання; письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дат і підписів;
  • здійснити реєстрацію вказаної заяви у журналі заяв  ( зазначити дату, час прийому заяви, П.І.Б. того, хто реєстрував заяву);
  • повідомити директора закладу про заяву щодо факту булінгу;
  • директор закладу наказом створює Комісію про  проведення розслідування факту булінгу із визначенням уповноважених осіб,  скликає  засідання комісії. До комісії з розслідування входять представники адміністрації, психологічної служби, педагоги (за потреби), батьки постраждалого та булера;
  • якщо комісія з розслідування визнала, що був наявний факт булінгу (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії несли систематичний характер, то директор колегіуму повідомляє (впродовж доби) уповноважені підрозділи органів Національної поліції України ( ювенальну поліцію) та Службу у справах дітей про випадок булінгу;
  • письмова відповідь заявнику надається у 10-денний строк.

Забороняється замовчувати (нехтувати, приховувати) виявлені факти булінгу або цькування.       

По-перше, нехтування проблемою призводить до погіршення ситуації.

По-друге, Рівненський НВК «Колегіум» несе відповідальність за дотримання норм законодавства щодо захисту прав дитини, а тому директор закладу може притягнути педагогічних працівників у зв’язку з порушенням правових норм освітнього процесу (прав дитини) до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

Неправильні дії або бездіяльність можуть призвести до порушення законодавства.  Законодавством передбачено інформування заявника (особи, яка здійснила повідомлення або звернення), а також у самому зверненні може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення) про хід розгляду заяви щодо факту булінгу (впродовж 10 днів).

Організація просвітницької роботи

з попередження булінгу (цькування) у закладі

У Рівненському НВК «Колегіум»  розроблено і затверджено план дій з профілактики булінгу серед неповнолітніх та запроваджено систему постійного відслідковування випадків булінгу серед дітей та учнівської молоді, виявлення дітей-булерів.

Психологічна служба, класні кекрівники  організовують системну роботу з  профілактики з дітьми щодо булінгу. За необхідності залучаються до цієї роботи фахівці Служби у справах дітей та ювенальної поліції. У закладі проводяться тематичні всеобучі для батьків та консультаційні години ( щосереди з 15.00 до 19.00 год.).

Психологічний супровід осіб, причетних до булінгу ( той, що став жертвою, булер, спостерігачі), здійснює соціальний педагог із практичним психологом. Для учнів оприлюднено телефони довіри на інформаційній дошці та на сайті закладу.

Робота психологічної служби  закладу та класних керівників з попередження булінгу серед дітей  спрямовується на:

– проведення заходів з профілактики булінгу серед неповнолітніх (зустрічей, бесід, консультацій, тренінгів, корекційних занять);

– створення на базі закладу консультативних пунктів для учнів, батьків та вчителів, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога із вказаного питання;

– проведення групових тренінгів та індивідуальної роботи зі здобувачами освіти у наданні допомоги для вирішення  проблем міжособистісних відносин;

–проведення просвітницької роботи (годин спілкування, годин права, годин психолога), спрямованих на корекцію та розвиток ціннісних орієнтацій учнів, на формування толерантної поведінки, правових знань);

– інформування батьків щодо профілактики булінгу через батьківський всеобуч, тематичні лекторії, тематичні батьківські збори, індивідуальні консультативні бесіди).

Зразок заяви про випадок булінгу (цькування) в закладі

                                                        Директору Рівненського

                                         НВК «Колегіум»

                              Куделі П.І.

                                                                            П.І.Б. особи, яка звертається із

                                                                            заявою, 
                                                                            адреса реєстрації заявника

                                                                            _______________________________
                                                                            Моб. тел. заявника______________
                                                                                                    

ЗАЯВА

   У заяві вказується наступне: дата випадку булінгу (цькування), П.І.Б. учасників процесу булінгу (булера, спостерігачів, того, якого булять), форма булінгу, до чого призвів факт булінгу (цькування). Окремо зазначається процес реакції представників педагогічного колективу на факт булінгу (цькування).

     Зважаючи на викладене, з метою дотримання норм законодавства, а також захисту моєї дитини у Рівненському НВК «Колегіум»  від будь-яких форм булінгу, прошу невідкладно:
1) вивчити факти, зазначені у заяві;
2) притягнути до  відповідальності учасників факту булінгу (цькування);
3) гарантувати моїй дитині захист  від проявів булінгу (цькування) з боку усіх учасників освітнього процесу ( дітей, учителів, батьків інших учнів);
4) про результати розгляду заяви повідомити письмово у встановлений законом термін.

Дата                                                                                                        П.І.Б

Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви булінгу ( цькування)

ЗАХОДИ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Кривдники можуть знайти безліч причин, щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини колективом, шантаж та навіть побиття.

Булери вважають, що це смішно, в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

Порада батькам

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ  МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується  постійним (систематичним) реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує (булер), той, кого булять (жертва) та ті, хто спостерігають (спостерігачі).

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів (систематично).

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ БУЛЯТЬ АБО ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти,  діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків: бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкненою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку.  Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від булера.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що дитина стала жертвою булінгу.Розкажіть їй, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або  дорослим. Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі  кліше, як “хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе”, “дівчинка не повинна сама захищатись”. Це тільки погіршить ситуацію.

Поради для учасників булінгу

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше  правило – не тримати це у секреті. Розкажи батькам, учителям, дорослим, яким довіряєш, про те, що тебе ображають у школі.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують (булять).

Якщо цькування у школі (словесне чи фізичне),  йди до директора школи або заступника директора та  розкажи всі подробиці факту булінгу. Також повідом про ситуацію батьків.

Звернись до психолога, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу зверніться до дорослих: учителя, родичів, батьків.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це. Вони потребують твоєї підтримки!

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, булячи когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні, не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Повідомте про булінг педагогів школи, батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінюватися на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

Порада учителям та батькам

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Пам’ятайте, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з’ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як реагують на факт булінгу інші діти. Ви можете почути у відповідь, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.Поясніть, які дії ви вважаєте булінгом (цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести).

Спокійно роз’ясніть  дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім учасникам освітнього процесу. Дайте зрозуміти дитині, що поведінка булера є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити цькування. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями/ батьками, щоб упевнитись у тому, що дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі  може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам’ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

До уваги учнів!

   Психологічний супровід осіб, причетних до факту булінгу, здійснює соціальний педагог із практичним психологом. З цією метою в закладі проводяться консультаційні години у практичного психолога і соціального педагога, облаштовано скриньку довіри для учнів, оприлюднено інформацію з телефонами довіри.

  • Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 000 або 0 800 500 335;
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
  • Уповноважений Президента України  з прав дитини 044 255 76 75;
  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
  • Національна поліція України 102.                                                      

 У випадку  здійснення булінгу Вам варто розповісти про це адміністрації закладу, психологу та соціальному педагогу, класному керівнику, батькам, щоб у короткий термін можна було відреагувати на факт булінгу (цькування) та віднайти шляхи вирішення проблеми.

Процедура розгляду заяви

щодо  виявленого факту булінгу в Рівненському НВК «Колегіум»

  1. Реєстрація заяви щодо виявлення факту булінгу (цькування) у журналі реєстрації заяв.
  2. Відповідно до поданої заяви директор Рівненського НВК «Колегіум» у 3-денний строк видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб,   створює наказом Комісію з розслідування випадку булінгу.
  3. Директор Рівненського НВК «Колегіум» скликає засідання вказаної комісії.
  4. Комісія із розслідування фактів булінгу  розслідує випадок, виносить рішення.
  5. При умові визнання Комісією факту булінгу директор закладу повідомляє про факт уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію) та Службу у справах дітей.
  6. Рішення Комісії реєструється у відповідному журналі.
  7. Повідомлення заявника про рішення Комісії щодо факту булінгу  впродовж 10 днів).

Лист батькам про булінг

Шановні батьки!

18.12.2018 року Верховною Радою України прийнято  Закон України № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Згідно із Законом,  булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої  чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Повідомляємо, що за скоєне правопорушення батькам винних відповідно до статті 173-4 КУпАП про адміністративні правопорушення доведеться сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів.  Якщо булінг вчинений групою осіб або повторно, то штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів. Або ж на винних чекають громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг (цькування), вчинений малолітніми або неповнолітніми особами, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Адміністрація Рівненського НВК «Колегіум» розглядатиме заяви про систематичні випадки булінгу, а не одноразовий конфлікт чи сварку, проводитиме розслідування, вживатиме відповідні заходи, повідомлятиме уповноважені підрозділи органів Національної поліції (ювенальну поліцію) та Службу у справах дітей про випадки булінгу.

Правила поведінки здобувачів освіти у Рівненському НВК «Колегіум»

1. Загальні правила поведінки здобувачів освіти в закладі:

1.1 Правила поведінки учнів у колегіумі базуються на законах України, постановах Міністерства освіти і науки України та органів місцевого самоврядування, Статуті школи.

1.2 У випадку порушень Правил до учнів можуть бути вжиті такі стягнення:

      – усне зауваження;

      – запис зауваження в щоденник;

      – виклик учня самого або з батьками на педагогічну нараду;

      – відшкодування завданої учнем шкоди його батьками.

1.3 Учень приходить до закладу за 10 – 15 хвилин до початку занять, чистий і охайний. При вході до дотримується правил ввічливості, знімає в гардеробі верхній одяг і прямує до місця проведення уроку.

1.4 Учневі заборонено перебувати у класних приміщеннях у верхньому одязі.

1.5 Забороняється приносити до школи та на її територію з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, вибухові або вогненебезпечні предмети і речовини; спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики.

1.6 Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

1.7 Не дозволяється без дозволу педагогів, класного керівника йти зі школи та з її території в урочний час та на перервах. У разі пропуску навчальних занять учень повинен пред’явити класному керівнику довідку від лікаря або записку від батьків (або особи, яка їх заміняє) із поясненням  причини відсутності на заняттях. Пропускати уроки без поважних причин забороняється.

1.8 Забороняється спізнюватися на уроки.

1.9 Учень закладу на уроки приносить необхідне навчальне приладдя, підручники, зошити, щоденник. Повинен дбайливо ставитися до підручників та зошитів. Приходить до колегіуму із підготовленими домашніми завданнями з предметів відповідно до розкладу уроків.

1.10 Учень повинен охайно вести щоденник і давати його вчителю для виставлення оцінки, запису зауваження.

1.11 Учень має бути ввічливим у спілкуванні з учителями, працівниками закладу, батьками інших учнів, а також з учнями.

1.12 Учень вироявляє повагу до старших, піклується про молодших. Учні й педагоги звертаються один до одного шанобливо. Здобувачі освіти поступаються дорогою дорослим, старші школярі – молодшим, хлопчики – дівчаткам.

1.13 Поза школою учні поводяться скрізь і всюди так, щоб не осоромити свою честь та гідність, не заплямувати добре ім’я колегіуму.

1.14 Здобувачі освіти повинні дбайливо ставитися до шкільного майна і речей, що належать вчителям та іншим учням. Забороняється брати без дозволу чужі речі. Учні бережуть майно школи, надають посильну допомогу в його ремонті. При  пошкодженні майна закладу батьки учня зобов’язані відшкодувати збитки.

1.15 Фізична конфронтація, залякування і знущання, булінг (цькування)  є неприпустимими формами поведінки. 

2. Поведінка на заняттях

2.1 На урок здобувач освіти має  зайти  з попереджувальним дзвінком; після  дзвінка з дозволу вчителя увійти до класу і підготуватися до уроку.

2.2 Заборонено запізнюватися на уроки без поважних причин.

2.3 У разі спізнення на урок постукати у двері кабінету, зайти, привітатися з вчителем, вибачитися за спізнення і попросити дозволу сісти на місце.

2.4 Забороняється виходити з класу без дозволу вчителя.

2.5 Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен піднести руку і попросити дозволу вийти у вчителя.

2.6 Заборонено перебувати в класних приміщеннях у верхньому одязі.

2.7 При вході педагога до класу здобувачі освіти встають та вітаються, сідають після того, як учитель відповість на вітання і дозволить сісти. Так само учні вітають будь-якого дорослого, що увійшов до класу під час занять.

2.8 Впродож уроку:

     – не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших сторонніми розмовами, іграми та іншими, що не стосуються уроку, справами;

       – не можна підводитися без дозволу учителя;

       – не можна вживати їжу та напої, жувати жуйку; 

       – забороняється користуватися мобільними телефонами.

2.9 Урочний час повинен використовуватися здобувачами освіти тільки для навчання.

2.10 За першою вимогою вчителя (класного керівника) учневі необхідно пред’являти щоденник. Будь-які записи в щоденниках здобувачами освіти повинні виконуватися охайно, із дотриманням норм орфографічного режиму. Після кожного навчального тижня батьки учня ставлять свій підпис у щоденнику.

2.11 Здобувачі освіти зобов’язані знати і дотримуватися правил  безпечної поведінки як під час уроків, так і після їх закінчення.

2.12 Якщо учень хоче поставити запитання вчителю або відповісти на запитання вчителя, він підносить руку.

2.13 Учень має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних суперечливих і неоднозначних питань.

2.14 Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення уроку, учень має право вийти з  класу.

2.15 При виході вчителя або іншого дорослого з класу учні встають.

3. Поведінка до початку, на перервах і після закінчення занять

Час перерви – особистий час кожного учня. Здобувач освіти  може його проводити по-своєму, проте не повинен заважати іншим.

3.1 Під час перерви здобувачі освіти зобов’язані:

       – навести  порядок на своєму робочому місці;

       – вийти з класу;

       – рухаючись коридорами, сходами, триматися правої сторони;

       – адекватно реагувати на зауваження адміністрації закладу, педагогів, працівників колегіуму, чергових учителів та учнів;

       – допомагати учителю (у разі потреби) при підготовці кабінету  до наступного уроку.

3.2 Під час перерви учні можуть вільно переміщатися колегіумом, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки.

3.3 Під час перерв здобувачам освіти забороняється:

       – бігати сходами, коридорами та у класних приміщеннях, кататися на перилах,  знаходитися поблизу вікон та інших місць,  що не  є пристосованими для ігор;

       – штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу, цькування, образи для вирішення будь-якої проблеми, грати у м’яч у коридорі;

       – сваритися між собою та з учителями, з’ясовувати стосунки за допомогою сили, битися, здійснювати булінг;

       – вживати непристойні вирази і жести на адресу будь-яких осіб, шуміти, заважати відпочивати іншим учням;

       – палити у будівлі та на території закладу.

3.4 Категорично заборонено самовільно відчиняти вікна, сидіти на підвіконні чи виглядати у відчинені вікна.

3.5 Після закінчення занять здобувач освіти повинен:

       – забрати одяг з гардеробу, одягнутися, піти зі школи, дотримуючись правил ввічливості. 

3.6 Черговий по класу:

       – знаходиться в класі під час перерви;

       – забезпечує порядок у класі, провітрює приміщення, стежить за дотриманням санітарних умов;

       – допомагає вчителю підготувати клас до наступного уроку.

3.7 Забороняється здобувачам освіти перебувати у приміщенні їдальні у верхньому одязі.

3.8 На перервах учні можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя,  будь-якого педагога, адміністрації закладу за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії, булінг (цькування).

4. Кінцеві положення

4.1 Учні не мають права пропускати заняття без поважних причин.

4.2 Учні не мають права під час перебування на території закладу та при проведенні шкільних заходів скоювати дії, небезпечні для власного життя і здоров’я та  життя і здоровя оточуючих.

4.3 Учні не мають права знаходитися у приміщенні закладу після закінчення навчальних занять  без дозволу працівників колегіуму.

ПЛАН

 заходів Рівненського НВК «Колегіум»

 щодо протидії наркоманії   на 2019-2020 р.р.

Найменування заходу Термін виконання Відповідальні
1.        Проводити уроки здоров’я, декадник з основ  здоров`я з метою пропаганди здорового способу життя серед учнівської молоді Щорічно Заступник директора з виховної роботи Попович П.М., медсестра Поліщук Н.О., класні керівники 5-11 класів, Духіна Т.Б.,учитель предмету «Основи здоров’я»
2.        Проводити профілактичні бесіди, групові лекції, заняття з елементами тренінгу щодо протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів Впродовж навчального року Психологічна служба закладу
3.        Організовувати та проводити спортивні заходи, естафети, змагання з метою залучення дітей та молоді до активного здорового способу життя Впродовж навчального року Заступник директора з виховної роботи Попович П.М., вчителі фізичної культури
4.        Організовувати зустрічі з представниками відділу ювенальної поліції, Служби сім’ї та молоді з питань  протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів   Постійно Заступник директора з виховної роботи Попович П.М.
5.        Активізувати роботу батьківського всеобучу з  висвітлення питань щодо протидії наркоманії, пропаганди здорового способу життя, формування навичок протистоянню шкідливому впливу вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, із залученням спеціалістів ЦМЛ, наркодиспансера Впродовж навчального року Заступник директора з виховної роботи Попович П.М., класні керівники, соціальний педагог, практичний психолог
6.        Організувати та систематично проводити з класними керівниками наради, засідання за круглим столом, семінари  з метою організації дієвої взаємодії та обміну інформацією у сфері протидії поширенню наркоманії  боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів Впродовж року Заступник директора з виховної роботи Попович П.М., класні керівники, соціальний педагог, практичний психолог
7.        Здійснювати моніторингові дослідження з профілактики наркоманії серед учнівської молоді, раннього узалежнення від психоактивних речовин   Раз на рік Психологічна служба закладу
8.        Проводити зустрічі  учнів з лікарями-наркологами Постійно Листопад. лютий Заступник директора з виховної роботи Попович П.М.,  практичний психолог
9.        Проводити профілактичні заходи в  колегіумі з метою запобігання проникненню наркотичних засобів та психотропних речовин та поширенню їх серед учнів. Впродовж навчального року Педагог-організатор Андрощук Ж.І., члени учнівського самоврядування, медична сестра, шкільний практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1646 від 28 грудня 2019 року

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за № 111/34394

Деякі питання реагування
на випадки булінгу (цькування)
та застосування заходів виховного
впливу в закладах освіти

Відповідно до абзацу дев’ятого частини першої статті 64 Закону України “Про освіту”, згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

2) Порядок застосування заходів виховного впливу.

2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л. С.

Міністр                     Г. Новосад

ПОГОДЖЕНО:
В. о. Виконавчого директора
Асоціації міст України                   В. В. Сидоренко

Уповноважений Президента
України з прав дитини                 М. Кулеба

Керівник Секретаріату
Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини                Л. Левшун

Голова Національної
поліції України                           І. Клименко

Міністр культури, молоді
та спорту України                           В. Бородянський

Міністр внутрішніх справ України                         А. Аваков

Міністр охорони здоров’я України                        З. Скалецька

Міністр соціальної політики України                              Ю. Соколовська

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
28 грудня 2019 року № 1646

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за № 111/34394

ПОРЯДОК
реагування на випадки булінгу (цькування)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

  • кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;
  • потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);
  • спостерігачі – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);
  • сторони булінгу (цькування) – безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України “Про освіту”, “Про соціальні послуги”, “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”, “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.

3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

  • замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
  • неврівноважена поведінка;
  • агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
  • різка зміна звичної для дитини поведінки;
  • уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
  • відлюдкуватість, уникнення спілкування;
  • ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;
  • занижена самооцінка, наявність почуття провини;
  • поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;
  • демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;
  • схильність до пропуску навчальних занять;
  • відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;
  • депресивні стани;
  • аутоагресія (самоушкодження);
  • суїцидальні прояви;
  • явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);
  • намагання приховати травми та обставини їх отримання;
  • скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
  • наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;
  • наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх

заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

  • умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
  • словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
  • будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
  • будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
  • інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі – суб’єкти реагування) є:

  • служба освітнього омбудсмена;
  • служби у справах дітей;
  • центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • органи місцевого самоврядування;
  • керівники та інші працівники закладів освіти;
  • засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
  • територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

  • вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
  • за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
  • звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;
  • повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

  • невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
  • за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
  • повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
  • повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
  • скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі – комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

III. Склад комісії, права та обов’язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов’язки на постійній основі.

2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов’язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Член комісії має право:

  • ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;
  • подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
  • брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
  • висловлювати окрему думку усно або письмово;
  • вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов’язаний:

  • особисто брати участь у роботі комісії;
  • не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
  • виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов’язками, доручення голови комісії;
  • брати участь у голосуванні.

IV. Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

  • законності;
  • верховенства права;
  • поваги та дотримання прав і свобод людини;
  • неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);
  • відкритості та прозорості;
  • конфіденційності та захисту персональних даних;
  • невідкладного реагування;
  • комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);
  • нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України “Про інформацію”, “Про захист персональних даних”.

3. До завдань комісії належать:

  • збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;
  • розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

  • оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;
  • визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);
  • моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;
  • надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;
  • надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

  • ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;
  • ставити питання по суті розгляду;
  • подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

  • визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
  • виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;
  • визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

  • недискримінації за будь-якими ознаками;
  • ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;
  • партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;
  • особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;
  • розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;
  • гендерної рівності;
  • участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

  • створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;
  • визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;
  • підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);
  • формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;
  • заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі – План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні:

  • спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;
  • мати вимірювані показники ефективності;
  • залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

  • організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);
  • організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;
  • контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;
  • розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:
  • розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;
  • розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;
  • здатності попереджувати та розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;
  • відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов’язків, пов’язаних з участю в суспільному житті;
  • здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;
  • здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;
  • здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв’язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;
  • підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;
  • створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Генеральний директор директорату
інклюзивної та позашкільної освіти                  В. Хіврич

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
28 грудня 2019 року № 1646

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за № 112/34395

ПОРЯДОК
застосування заходів виховного впливу

1. Цей Порядок визначає процедуру застосування заходів виховного впливу в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Заходи виховного впливу – заходи, які застосовуються під час освітнього процесу щодо сторін булінгу (цькування) та забезпечують корекцію їхньої поведінки, зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у міжособистісних стосунках.

3. Заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) в закладі освіти застосовуються з метою:

  • відновлення та нормалізації відносин між сторонами булінгу (цькування) після відповідного випадку;
  • недопущення повторення випадку булінгу (цькування) між сторонами булінгу (цькування);
  • загальної превенції випадків булінгу (цькування) у закладі освіти.

4. Необхідні заходи виховного впливу до сторін булінгу (цькування) визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти, зокрема:

  • мету, конкретні завдання, зміст, методи та форми заходів виховного впливу;
  • критерії визначення співвідношення між запланованими та отриманими результатами заходів виховного впливу.

Моніторинг ефективності застосування заходів виховного впливу до сторін булінгу (цькування) та необхідність їх коригування визначає комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти на черговому засіданні.

5. Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними (науково-педагогічними) працівниками закладу освіти, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування).

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти під час реалізації заходів виховного впливу діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють у межах своїх посадових обов’язків практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, зокрема:

  • діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;
  • розробку програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;
  • розробку корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;
  • консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу;
  • розробку профілактичних заходів.

У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога в закладі освіти супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Генеральний директор директорату
інклюзивної та позашкільної освіти                           В. Хіврич

Перейти до панелі інструментів